Як зареєструвати громадську організацію у 2026: покроково

31.07.2026

Щоб зареєструвати громадську організацію у 2026 році, потрібно провести установчі збори, ухвалити статут, подати документи до Міністерства юстиції (його територіального органу) або онлайн через портал електронних сервісів для внесення відомостей до ЄДР як юридичної особи. Прохання про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій можна вказати прямо в заяві про державну реєстрацію. Документи громадського об’єднання зі статусом юридичної особи розглядаються не пізніше трьох робочих днів з дати подання; за необхідності цей строк може бути продовжений не більше ніж на 15 робочих днів.

Хто може заснувати громадську організацію

Порядок створення й діяльності громадських об’єднань в Україні регулює Закон «Про громадські об’єднання» № 4572-VI. Громадська організація (ГО) — це добровільне об’єднання фізичних осіб для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів (частини перша і третя статті 1 Закону № 4572-VI). Засновниками можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (частина перша статті 7).

• Мінімальна кількість засновників — дві особи (частина третя статті 7 Закону № 4572-VI).
• Вік засновників — від 18 років, а для молодіжної та дитячої громадської організації — від 14 років (частина перша статті 7 Закону № 4572-VI).
• ГО може діяти зі статусом юридичної особи або без нього — це принципово різні режими: учасником цивільно-правових відносин і власником коштів та майна закон визнає ГО зі статусом юрособи (пункт 1 частини другої статті 21, частина перша статті 24 Закону № 4572-VI).

Далі йдеться саме про реєстрацію ГО як юридичної особи — це варіант, який обирає більшість організацій, що планують системну діяльність, залучення фінансування чи найм працівників.

Крок 1. Установчі збори та статут

Установчі збори — обов’язковий перший крок. На них засновники:

1. ухвалюють рішення про створення ГО;
2. затверджують статут;
3. обирають органи управління (правління, голову, за потреби — ревізійну комісію чи наглядову раду);
4. визначають особу (осіб), уповноважену подавати документи на державну реєстрацію.

Хід зборів фіксується протоколом, до якого додається реєстр (список) підписів усіх засновників. Відсутність підпису хоча б одного засновника чи порушення кворуму — типова підстава для відмови в реєстрації.

Зміст статуту визначено статтею 11 Закону № 4572-VI. Статут має містити щонайменше:

• найменування та мету (напрями) діяльності;
• порядок набуття і припинення членства/участі, права та обов’язки членів;
• структуру, органи управління, їх компетенцію та порядок формування;
• джерела формування та порядок використання майна й коштів;
• порядок внесення змін до статуту;
• порядок прийняття рішення про саморозпуск або реорганізацію та порядок використання майна після припинення діяльності.

Практична порада: якщо організація планує згодом отримати неприбутковий статус (а це робить більшість ГО), варто одразу закласти в статут вимоги пункту 133.4 Податкового кодексу України — заборону розподілу доходів/майна між засновниками й членами та передачу активів іншій неприбутковій організації у разі ліквідації. Це вбереже від повторного подання зміненого статуту.

Щодо дистанційного проведення установчих зборів (відеоконференція) — під час воєнного стану такі можливості для юридичних осіб розширювались окремими рішеннями Кабінету Міністрів. Перед зборами варто звірити, який порядок діє саме на дату їх проведення.

Крок 2. Подання документів на державну реєстрацію

Державна реєстрація ГО як юридичної особи відбувається за правилами Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» № 755-IV з урахуванням спеціальних вимог Закону № 4572-VI. Суб’єктом державної реєстрації громадських формувань є Міністерство юстиції України безпосередньо або через його територіальні органи (пункт 14 частини першої статті 1 Закону № 755-IV). Подати документи можна:

• у паперовій формі — до територіального органу Мін’юсту за місцезнаходженням ГО в межах області (частина друга статті 4 Закону № 755-IV);
• в електронній формі через портал електронних сервісів з кваліфікованим електронним підписом (КЕП) — у такому разі реєстрація проводиться незалежно від місцезнаходження (там само).

Типовий пакет документів (частина перша статті 17 Закону № 755-IV):

Адміністративний збір за реєстрацію створення ГО не сплачується. Реєстратор перевіряє пакет документів; за наявності підстав, визначених статтею 28 Закону № 755-IV, він ухвалює рішення про відмову в державній реєстрації, і після усунення недоліків документи можна подати повторно.

Строки та орієнтовна вартість реєстрації у 2026 році

Строк розгляду документів щодо громадського об’єднання зі статусом юридичної особи — не пізніше трьох робочих днів з дати подання (пункт 7 частини першої статті 26 Закону № 755-IV). За необхідності суб’єкт державної реєстрації може продовжити цей строк не більше ніж на 15 робочих днів (частина друга статті 26). На практиці загальна тривалість процесу залежить від того, скільки часу піде на:

• підготовку статуту та протоколу без помилок (найчастіша причина затримок);
• повторне подання після відмови в реєстрації, якщо в документах знайшли недоліки;
• отримання КЕП, якщо подання електронне.

Тож реалістичний строк «від рішення заснувати ГО до запису в ЄДР» варто планувати з певним запасом — від кількох робочих днів до кількох тижнів, залежно від готовності документів.

Щодо вартості: стаття 36 Закону № 755-IV не встановлює адміністративного збору за державну реєстрацію створення громадської організації, тому сама реєстрація безоплатна. Збір 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб з’являється пізніше — за державну реєстрацію змін до відомостей про громадське об’єднання (там само). Додаткові витрати — нотаріальне посвідчення довіреності, супровід юриста, за потреби виготовлення печатки (не обов’язкове) — залежать від регіону та складності проєкту.

Неприбутковий статус — окрема процедура

Реєстрація громадської організації як юридичної особи в ЄДР автоматично не надає їй неприбуткового статусу в податковому розумінні. Це окрема процедура, врегульована пунктом 133.4 Податкового кодексу України (ПКУ) та Порядком ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Прохання про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (РНУО) можна зазначити вже в заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи (пункт 1 частини першої статті 17 Закону № 755-IV). Рішення контролюючий орган приймає протягом трьох робочих днів, зокрема на підставі відомостей з ЄДР (пункт 8 Порядку ведення Реєстру, затвердженого постановою КМУ від 13.07.2016 № 440). Інший шлях — після внесення відомостей до ЄДР подати до контролюючого органу (територіального органу ДПС) реєстраційну заяву за формою 1-РН (пункт 6 Порядку). Обов’язкова умова — статут організації має відповідати вимогам п. 133.4.1 ПКУ:

• установчі документи забороняють розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників, членів організації, працівників, членів органів управління;
• доходи використовуються виключно для фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених статутом;
• установчі документи передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду чи зарахування до доходу бюджету в разі припинення (ліквідації) організації.

Якщо статут не містить таких формулювань, у включенні до Реєстру можуть відмовити — тому цей блок краще узгодити ще на етапі підготовки статуту. Строк розгляду заяви контролюючим органом визначається чинним Порядком ведення Реєстру — перед поданням варто звірити його актуальну редакцію, оскільки процедурні строки періодично уточнюються.

До моменту отримання неприбуткового статусу організація оподатковується на загальних підставах як звичайний платник податку на прибуток.

Типові помилки та нюанси 2025–2026

На практиці відмови в реєстрації або затримки найчастіше спричиняють технічні недоліки пакету документів. Варто звернути увагу на такі моменти:

• Статут без «неприбуткових» формулювань. Якщо в статуті одразу не прописані заборона розподілу доходів між засновниками й порядок передачі активів іншій неприбутковій організації у разі ліквідації (вимоги п. 133.4 ПКУ), доведеться вносити зміни до статуту й повторно подавати документи вже для отримання неприбуткового статусу.
• Неповний реєстр підписів засновників або порушення кворуму зборів. Відсутність підпису хоча б одного засновника — типова підстава для відмови в реєстрації.
• Найменування, що не відповідає вимогам законодавства. Перед подачею варто перевірити найменування на унікальність і відсутність заборонених елементів (символіки, найменувань органів влади тощо) — це можна зробити через сервіси Мін’юсту чи відкриті дані ЄДР.
• Юридична адреса. Адреса має бути реальною і підтвердженою (власним приміщенням або згодою власника) — вигадана чи формальна адреса є поширеною причиною подальших проблем з реєстрацією та звітністю.
• Документи іноземних засновників. Якщо серед засновників є іноземці чи особи без громадянства, їхні документи, що посвідчують особу, можуть потребувати перекладу та легалізації (апостилю) — це варто уточнити заздалегідь, щоб не втратити час на етапі подання.
• Часті уточнення процедурних деталей. Законодавство про державну реєстрацію та неприбутковий статус періодично доповнюється підзаконними актами (порядки, форми заяв, розміри пільг). Перед поданням документів у 2026 році варто звірити чинні редакції відповідних актів на офіційних ресурсах Мін’юсту та ДПС.

Потрібен супровід реєстрації громадської організації?

Помилка в статуті чи неповний пакет документів означає повторне подання і втрачений час — а для громадської організації, яка планує грантову підтримку чи офіційну діяльність, це відчутна затримка. Юристи компанії «Закон Львів» (м. Львів) супроводжують реєстрацію громадських організацій під ключ: готують статут з урахуванням вимог неприбутковості, оформлюють протокол установчих зборів, подають документи до Мін’юсту чи онлайн через портал електронних сервісів та супроводжують подальше отримання неприбуткового статусу в податковій.

Залиште заявку або напишіть у Telegram — розкажемо, які документи потрібні саме для вашої організації, і візьмемо підготовку та подання на себе.

Телефон: +38 (068) 777-22-73.

Потрібна консультація юриста у Львові? Залиште заявку на сайті, напишіть у Telegram або зателефонуйте +38 (068) 777-22-73.