Як зареєструвати громадську організацію у 2026: покроково

31.07.2026

Щоб зареєструвати громадську організацію у 2026 році, потрібно провести установчі збори, ухвалити статут, подати документи державному реєстратору (ЦНАП, нотаріус або портал Дія) для внесення відомостей до ЄДР як юридичної особи, а після цього окремо звернутися до податкової за неприбутковим статусом. Сама реєстраційна дія за загальним правилом триває до 24 годин після подання повного пакету документів.

Хто може заснувати громадську організацію

Порядок створення й діяльності громадських об’єднань в Україні регулює Закон «Про громадські об’єднання» № 4572-VI. Громадська організація (ГО) — це об’єднання громадян, іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, створене для реалізації та захисту прав і свобод, задоволення суспільних інтересів (крім інтересів комерційного, партійного чи релігійного характеру).

• Мінімальна кількість засновників — не менше двох осіб.
• Вік засновників — як правило, від 18 років; для молодіжних та дитячих об’єднань діють знижені вікові межі за спеціальним законодавством про молодіжні та дитячі громадські об’єднання.
• ГО може діяти зі статусом юридичної особи або без нього — це принципово різні режими: без статусу юрособи організація не може відкрити рахунок, володіти майном як самостійний суб’єкт чи напряму отримувати гранти.

Далі йдеться саме про реєстрацію ГО як юридичної особи — це варіант, який обирає більшість організацій, що планують системну діяльність, залучення фінансування чи найм працівників.

Крок 1. Установчі збори та статут

Установчі збори — обов’язковий перший крок. На них засновники:

1. ухвалюють рішення про створення ГО;
2. затверджують статут;
3. обирають органи управління (правління, голову, за потреби — ревізійну комісію чи наглядову раду);
4. визначають особу (осіб), уповноважену подавати документи на державну реєстрацію.

Хід зборів фіксується протоколом, до якого додається реєстр (список) підписів усіх засновників. Відсутність підпису хоча б одного засновника чи порушення кворуму — типова підстава для відмови в реєстрації.

Зміст статуту визначено статтею 11 Закону № 4572-VI. Статут має містити щонайменше:

• найменування та мету (напрями) діяльності;
• порядок набуття і припинення членства/участі, права та обов’язки членів;
• структуру, органи управління, їх компетенцію та порядок формування;
• джерела формування та порядок використання майна й коштів;
• порядок внесення змін до статуту;
• порядок прийняття рішення про саморозпуск або реорганізацію та порядок використання майна після припинення діяльності.

Практична порада: якщо організація планує згодом отримати неприбутковий статус (а це робить більшість ГО), варто одразу закласти в статут вимоги пункту 133.4 Податкового кодексу України — заборону розподілу доходів/майна між засновниками й членами та передачу активів іншій неприбутковій організації у разі ліквідації. Це вбереже від повторного подання зміненого статуту.

Щодо дистанційного проведення установчих зборів (відеоконференція) — під час воєнного стану такі можливості для юридичних осіб розширювались окремими рішеннями Кабінету Міністрів. Перед зборами варто звірити, який порядок діє саме на дату їх проведення.

Крок 2. Подання документів на державну реєстрацію

Державна реєстрація ГО як юридичної особи відбувається за загальними правилами Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» № 755-IV, з урахуванням спеціальних вимог Закону № 4572-VI. Подати документи можна:

• державному реєстратору в ЦНАП;
• нотаріусу, який має повноваження державного реєстратора;
• онлайн — через портал/застосунок «Дія» або Кабінет електронних сервісів Мін’юсту, за наявності кваліфікованого електронного підпису (КЕП) хоча б в уповноваженої особи.

Діє принцип екстериторіальності: подати документи можна незалежно від того, де саме буде зареєстровано юридичну адресу ГО.

Типовий пакет документів:

Реєстратор перевіряє пакет документів на відповідність вимогам законодавства; за наявності зауважень видає рішення про залишення документів без розгляду з можливістю повторного подання після усунення недоліків.

Строки та орієнтовна вартість реєстрації у 2026 році

Загальний строк проведення реєстраційної дії для юридичних осіб (включно з громадськими об’єднаннями) за Законом № 755-IV — як правило, до 24 годин з моменту надходження повного, коректно оформленого пакету документів, без урахування вихідних та святкових днів. На практиці загальна тривалість процесу залежить від того, скільки часу піде на:

• підготовку статуту та протоколу без помилок (найчастіша причина затримок);
• усунення зауважень реєстратора, якщо документи повернуто без розгляду;
• отримання КЕП, якщо подання електронне.

Тож реалістичний строк «від рішення заснувати ГО до запису в ЄДР» варто планувати з певним запасом — від кількох робочих днів до кількох тижнів, залежно від готовності документів.

Щодо вартості: адміністративний збір за державну реєстрацію громадських формувань за загальним правилом не стягується — ця пільга діяла станом на 2025–2026 роки, але оскільки ставки й пільги встановлюються законодавством і можуть переглядатися, актуальний статус варто звірити безпосередньо перед подачею. Додаткові витрати — нотаріальне посвідчення довіреності, супровід юриста, за потреби виготовлення печатки (не обов’язкове) — залежать від регіону та складності проєкту.

Неприбутковий статус — окрема процедура після реєстрації

Реєстрація громадської організації як юридичної особи в ЄДР автоматично не надає їй неприбуткового статусу в податковому розумінні. Це окрема процедура, врегульована пунктом 133.4 Податкового кодексу України (ПКУ) та Порядком ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Щоб отримати неприбутковий статус, ГО після внесення відомостей до ЄДР звертається до контролюючого органу (територіального органу Державної податкової служби) із заявою за формою 1-РН для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (РНУО). Обов’язкова умова — статут організації має відповідати вимогам п. 133.4.1 ПКУ:

• установчі документи забороняють розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників, членів організації, працівників, членів органів управління;
• доходи використовуються виключно для фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених статутом;
• установчі документи передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду чи зарахування до доходу бюджету в разі припинення (ліквідації) організації.

Якщо статут не містить таких формулювань, у включенні до Реєстру можуть відмовити — тому цей блок краще узгодити ще на етапі підготовки статуту. Строк розгляду заяви контролюючим органом визначається чинним Порядком ведення Реєстру — перед поданням варто звірити його актуальну редакцію, оскільки процедурні строки періодично уточнюються.

До моменту отримання неприбуткового статусу організація оподатковується на загальних підставах як звичайний платник податку на прибуток.

Типові помилки та нюанси 2025–2026

На практиці відмови в реєстрації або затримки найчастіше пов’язані не з правовою забороною, а з технічними недоліками пакету документів. Варто звернути увагу на такі моменти:

• Статут без «неприбуткових» формулювань. Якщо в статуті одразу не прописані заборона розподілу доходів між засновниками й порядок передачі активів іншій неприбутковій організації у разі ліквідації (вимоги п. 133.4 ПКУ), доведеться вносити зміни до статуту й повторно подавати документи вже для отримання неприбуткового статусу.
• Неповний реєстр підписів засновників або порушення кворуму зборів. Відсутність підпису хоча б одного засновника — типова підстава для рішення про залишення документів без розгляду.
• Найменування, що не відповідає вимогам законодавства. Перед подачею варто перевірити найменування на унікальність і відсутність заборонених елементів (символіки, найменувань органів влади тощо) — це можна зробити через сервіси Мін’юсту чи відкриті дані ЄДР.
• Юридична адреса. Адреса має бути реальною і підтвердженою (власним приміщенням або згодою власника) — вигадана чи формальна адреса є поширеною причиною подальших проблем з реєстрацією та звітністю.
• Документи іноземних засновників. Якщо серед засновників є іноземці чи особи без громадянства, їхні документи, що посвідчують особу, можуть потребувати перекладу та легалізації (апостилю) — це варто уточнити заздалегідь, щоб не втратити час на етапі подання.
• Часті уточнення процедурних деталей. Законодавство про державну реєстрацію та неприбутковий статус періодично доповнюється підзаконними актами (порядки, форми заяв, розміри пільг). Перед поданням документів у 2026 році варто звірити чинні редакції відповідних актів на офіційних ресурсах Мін’юсту та ДПС, а не покладатися на застарілі джерела.

Потрібен супровід реєстрації громадської організації?

Помилка в статуті чи неповний пакет документів означає повторне подання і втрачений час — а для громадської організації, яка планує грантову підтримку чи офіційну діяльність, це відчутна затримка. Юристи компанії «Закон Львів» (м. Львів) супроводжують реєстрацію громадських організацій під ключ: готують статут з урахуванням вимог неприбутковості, оформлюють протокол установчих зборів, подають документи державному реєстратору чи через портал «Дія» та супроводжують подальше отримання неприбуткового статусу в податковій.

Залиште заявку або напишіть у Telegram — розкажемо, які документи потрібні саме для вашої організації, і візьмемо підготовку та подання на себе.

Телефон: +38 (068) 777-22-73.

Потрібна консультація юриста у Львові? Залиште заявку на сайті, напишіть у Telegram або зателефонуйте +38 (068) 777-22-73.